Напророчу щастя!

Напророчу щастя!

Не втрачай, серде́нько, на любов надію,

Хай дівочі очі – щастям заяскріють,

Хай дівочі очі більше не горюють,

Хай сльозою щастя – весну подарують!

При́йде щастя, при́йде, чисте і прекрасне,

Бо роки – в зеніті, і ще день не гасне!

При́йде щастя, при́йде, я його прикличу!

Хай тобі згаптує долю мальовничу!..

Ти прийми гостинно щастя у обійми,

І нехай твоїми стане воно кри́льми,

І нехай підніме в небо твої мрії!..

Не втрачай, серденько, на любов надії!!!

Так Ассоль на принца гаряче чекала…

«Гляньте, ненормальна!» – з неї глузували…

Дала шанс на щастя – невгасима віра:

Чиста та гаряча, й неймовірно щира!

Я й тобі! – чи чуєш? – щастя напророчу,

Бо тебе щасливу бачити я хочу!..

Бог тебе так любить! Чи не дасть і пару?

Май же Божу віру – для Божого Дару!

© Віра Шрьодер (Шепель)