Стихи

Є «люди-хижаки» і «люди-жертви»

Коли людина жаль до себе викликає.
І сипле сіль на свої рани, щоб боліли –
Непотріб всяку цим до себе притягає,
А потім – хоче щоби всі її жаліли…
(Щоб теж чиїсь собі якось черпати сили…)

Є люди, що гниють й смердять зі середини,
Глибокі рани у душі ятрять роками,
Й немає гіршого від глупої людини,
Що все руйнує… і своїми же руками…
(Маніпулюючи при цьому вправно й вами…) Читать далее...

Лунають в віршах «вальси» та «фокстроти»…

В когось романтики вершина – «блюзи»…

Не думайте, що маю я щось проти,

Та все-таки, кліше – не творчість, друзі….

А бачу я кліше у віршах часто…

Та ще частіше плагіат я бачу…

Сьогодні надзвичайно просто – вкрасти!

В цім – інтернет полегшує задачу.

  Читать далее...

Не было конца всем моим бедам…
И мученьям – не было конца!..
Прошлое, как призрак, кралось следом,
С жалкой маской моего лица…
 
Да, всё было в неприятных масках…
Окружал, как туча, негатив…
Рисовалась жизнь вся – в чёрных красках,
В муку каждый день мой обратив… Читать далее...

В сновидениях часто бывает,

Что о чём-то нам Бог говорит…

И значение – Сам разъясняет,

Если сразу там смысл не раскрыт. Читать далее...

Со словами – не шути

Киса, зая – мило так!

Только видим вскоре: Читать далее...

Читать далее...